Естафета поколінь: сьогодні нова алея катальп у сквері Вітте, в часи Другої світової війни - «зелені» рятівники єврейських дітей

Традиція проводити спільні акції ветеранів і молоді по озелененню міста в нашій організації виникла ще у 2012  році. Саме тоді, під час відвідування волонтерами нашої організації мало мобільної жертви нацистських переслідувань Волкотруб Алла Федорівна звернулася із проханням доглянути берізку, висаджену у Прохорівському сквері на честь її мами - Праведниці миру, що врятувала десятки єврейських дітей.

Алла Федорівна розповіла чудову історію спасіння від знищення єврейських дітей завдяки рятівним кущам бузку. Жили вони з мамою в період окупації на околиці м. Проскурів (зараз м. Хмельницький) у приватному будинку, огорожею якого слугували чималі кущі бузку. Повз їх будинок нацисти неодноразово колонами переганяли євреїв за місто на розстріл. Мама Аллочки була зв’язковою партизанського загону і користуючись прикриттям кущів бузку, в момент коли охоронці не спостерігали за цією дільницею розтягнутої колони, висмикувала із колони єврейських дітей і переховувала їх у будинку до ночі. А вночі переправляла за місто до партизан, які розміщували врятованих дітей у селянських сім’ях. Одного разу, коли нацисти виявили нестачу і почали розшукувати втікачів у прилеглих до дороги дворах вони зайшли і до їхньої оселі. Від жорстокої розправи єврейських дітей і свою сім’ю врятувала 6-ти річна Аллочка. Вона, із хворобливо почервонілим від хвилювання обличчям, лягла у ліжко, під яким переховувались єврейські діти. А мама, щоб швидко позбутися небажаних візитерів сказала що у доньки тиф і вони не гаючись покинули помешкання. Вночі врятованих від неминучого розстрілу єврейських дітей, мама переправила до партизанського загону.

Восени нацисти викрили зв'язок родини Аллочки з партизанами, схопили і відправили до в’язниці її і батька, а маму від арешту врятувало те, що вона в цей час знаходилась у партизанському загоні. Батька нациста після тортур розстріляли, а Аллочку кілька днів вдень водили по місту і заставляли голосно гукати маму. Мама ж, на щастя, була далеко за містом у партизанському загоні. Згодом Аллочку нацисти відпустили під нагляд поліцаїв, сподіваючись що мама вийде з лісу за донькою і її схоплять. Тому Аллочку знайомі потайки переправили до родичів у віддалене село і з мамою вони зустрілися лише після визволення Хмельниччини від загарбників.

Почувши цю зворушливу історію про зелені насадження - рятівники у прямому сенсі, наша організація взяла під свою опіку не тільки пам’ятну берізку, висаджену на честь мами Алли Федорівни, а й спільними зусиллями ветеранів та молоді провела кілька суботників по впорядкуванню всього Прохорівського скверу.

Готуючись до відзначення 10-річчя програми підтримки жертв нацизму «Місце зустрічі: Діалог» німецького фонду «Пам’ять, Відповідальність і Майбутнє» (EVZ) посадкою алеї катальп ми знову приїхали до Прохорівського скверу. Але пригідного місця для посадки нової алеї у цьому сквері не знайшлось і працівники міськзеленбуду порекомендували нам для проведення акції сквер ім. С.Ю Вітте, що знаходиться поблизу Прохорівського.

Ми швидко погодились на цю пропозицію знаючи, з якою пошаною одесити відносяться до свого видатного земляка – всесвітньо відомого реформатора С.Ю.Вітте, який завдяки своїй наполегливості і сміливому новаторству не тільки швидко досяг найвищих вершин державної влади, а й суттєво посприяв економічному розвитку нашого краю, розбудові його інфраструктури та професійній освіті молоді. Не дарма ж німецький імператор Вільгельм ІІ говорив про нього «Якби у мене був хоч один такий міністр, я б зробив в Німеччині чудеса».

Після визначення із міськзеленбудом місця посадки алеї, робота закипіла більш жваво. Вирішили питання із саджанцями, шанцевим інструментом, поливальною машиною, запросили до участі в акції ветеранів, молодь, представників влади, інших громадських організацій і ЗМІ. Напередодні акції у тяжкому ґрунті міського центру, де зустрічається не мало колишніх будівельних залишків, студенти коледжу Одеської академії технічного регулювання і якості допомогли нам викопати чималі лунки для висадки дерев.

1 жовтня акція на честь 10-річчя програми підтримки жертв нацизму і Міжнародного дня людини похилого віку, завдяки добре спланованій підготовчій роботі, пройшла в Одесі організовано, динамічно та з чималою користю і отриманим задоволенням для всіх її учасників. Участь у проведенні акції прийняли учасники проекту програми МЗД Причорноморський клуб «Пам'ять» - постраждалі від нацизму в часи ІІ Світової війни, студенти і співробітники Одеської державної академії технічного регулювання і якості (ОДАТРЯ), Академії зв’язку, представники Департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації, просвітницьких і правозахисних організацій міста. Заходи акції були висвітлені 1-2 жовтня у блоках новин трьох регіональних телеканалів: «7-й канал», «Репортер» і «Академія».

В ході проведення акції її учасники познайомились із шляхетним завданням і досягненнями Програми підтримки жертв нацизму МЗД за 10 років її діяльності, успіхам у роботі Причорноморського клубу спілкування жертв нацизму та військових конфліктів «Пам'ять», заснованого в Одесі завдяки цій програмі. Із подивом і цікавістю із перших вуст жертв нацистських переслідувань взнали учасники заходу і мешканці всієї Одещини про їх дитячі враження у воєнні стражденні часи, подальші тяжкі пережиті випробування і успіхи. Зокрема, Леонід Готовський розповів, як у нього малолітнього відбирали кров у концтаборі Бухенвальд, які після війни долав перешкоди щоб здобути вищу освіту. Цю мужню людину не зломили ні нацистські концтабори, ні наступні обмеження, ні навіть серйозна хвороба. Повернувшись з концтабору він закінчив школу і здобув вищу освіту. Потім працював на флоті, викладав в будівельній академії і навіть після інсульту знайшов сили піднятися. І зараз бере участь у громадському житті міста та роботі Причорноморського клубу «Пам'ять», створеного в Одесі за програмою підтримки жертв нацизму «Місце зустрічі: Діалог».

Заслужений ветеран, викладач коледжу ОДАТРЯ Б.Ч. Бердиєв захоплююче розповів молоді і всім присутнім про гідний взірець порядного служіння суспільним інтересам  - про життєвий шлях С.Ю Вітте, іменем якого названо сквер де висаджувалась алея.

Молодь і ветерани працювали дружно, водночас отримуючи не лише цікаву і корисну інформацію, а й цінні навички спільного виконання практичних завдань, долаючи навіть бетонні перешкоди, що зустрілися при поглибленні деяких лунок.

Дуже цікавим висновком після проведення акції поділились студенти: саме подібних практичних взірців спільної продуктивної і корисної діяльності сьогодні дуже не вистачає нашій молоді, та й навіть загалом – українській політичній «еліті» і суспільству в цілому.

Керівник Причорноморського клубу «Пам'ять» Микола Овчаренко

 

PS Додаткова інформація про проведену акцію

див. репортажі регіональних телерадіокомпаній і на сайтах учасників:

http://reporter.od.ua/v-skvere-vitte-poyavilas-pamyatnaya-alleya-i-skamya/

https://www.ak.od.ua/vypusk-novostej-za-2-oktyabrya-2018/

http://7kanal.com.ua/?s=акция+катальпы+витте

https://kachestvo.od.ua/aktsiya-na-chest-mizhnarodnogo-dnya-lyudey-pohilogo-viku-ta-veteraniv/

http://www.avro.org.ua/