Одеса вшановує пам'ять жертв Голокосту

На початку 90-х років в Прохоровському сквері Одеси, там де в 1941 році на околиці міста починалася «дорога смерті» одеських євреїв і циган у табори знищення, був створений меморіал пам'яті жертв Голокосту. Звідси у люті морози січня-лютого 1942р. десятки тисяч євреїв з гетто, гнали в Березівський район. Багато хто з них, через холод і голод, загинули в дорозі, а більшість з тих, що вижили знищили в таборах смерті.

Голокост для Одеси - глибока рана, він почався майже зразу з початком окупації 24 жовтня1941р.В той деньблизько 5тисяч євреїв було зібрано біля застави Дальник. Де їх спочатку біля рову партіями по 50 чоловік розстрілювали, а потім, щоб прискорити процес знищення, зігнали в чотири барака. В якихбули пророблені отвори для кулеметів, а підлога попередньо залитабензином. Відразулюди у двох бараках були розстріляні з кулеметів, а бараки підпалені. А наступногодняі в останніх двох бараках були розстрілянілюди, прицьомуодин з бараків закидали гранатами. Вже за перший тиждень перебування румун в Одесі місто позбулося близько 10% своїх жителів.

За проведеноюнаприкінці 1941 р.румунськоюадміністрацією реєстрацієюв Одесі виявили щеблизько 60 тисяч євреїв. Фінал їх існування розпочався 7 листопада 1941 за наказом начальника військової поліції:

Приказываю:
Ст. 1 Все мужчины еврейского происхождения в возрасте от 18 до 50 лет в течение 48 часов с момента опубликования настоящего приказа обязаны явиться в городскую тюрьму (Большефонтанская дорога), имея при себе самое необходимое для существования. Их семьи обязаны доставлять им пищу в тюрьму.
Неподчинившиеся этому приказу и обнаруженные после истечения указанного 48—часового срока будут расстреляны на месте.
Ст. 2 Все жители г. Одессы и его предместий обязаны сообщить в соответствующие полицейские части о каждом еврее вышеуказанной категории, который не выполнил этого приказа.
Укрывающие, а также лица, которые знают о том и не сообщат, караются смертной казнью.

Начальник военной полиции гор. Одессы подполковник М. Никулеску

З міської в'язниці євреїв відправляли по концтаборах, створеним в сільській місцевості. До середини грудня в головному концтаборі в селі Богданівка було зібрано близько 55 тисяч євреїв, тільки частина з них була з інших населених пунктів. Протягом 2-х місяців всі вони були розстріляні.

У 2000-х роках до меморіалу в Прохоровському сквері висадилище й «АлеюПраведників світу» - з деревами, кожне з яких висаджено на честь одеського жителя, що вкриваві рятував євреїв.

У Причорноморському клубі «Пам'ять», що працює в Одесі за підтримки німецького фонду «Пам'ять. Відповідальність. Майбутнє », вже стало доброю традицією в пам'ять про жертви Голокосту спільними силами ветеранів та молоді після зими приводити в порядок територію пам'ятної алеї в Прохоровському сквері. Адже там висаджена берізка і на честь Марії Главацької, яка врятувала десятки єврейських дітей від вірної загибелі - мами, активістки нашого Клубу, колишньої малолітньої в'язня фашистської в'язниці Алли Федорівни Волкотруб. Алла Федорівна багато пропрацювала в громадській організації малолітніх в'язнів, але зараз через хворобу, обмежена в пересуванні тільки межами своєї квартири. Тому волонтери приносять свої фотозвіти та оповідання про відвідування дорогого їй місця прямо на будинок після з радістю виконаної почесної місії.

Керівник Причорноморського клубу «Пам’ять»
Овчаренко Микола (м . Одеса)
сайт: htt://avro.org.ua