Скорботна і пам’ятна дата 11 квітня
Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів

Історія людства зберігає багато скорботних дат і страхітливих діянь, багато з яких припали на XX століття, що вмістило відразу дві світові війни. Однією з найстрашніших сторінок історії людства стала історія фашистських концентраційних таборів. Концтаборине дарма отримали назву таборів смерті, з 1933 по 1945 рік через них пройшло близько 20 мільйонів чоловік з 30 країн світу, з них близько 12 мільйонів загинули, при цьому кожен п'ятий в'язень був дитиною.

На згадку про загиблих і тих, що вижили щорічно 11 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Ця дата була обрана і затверджена ООН не випадково. Вона була встановлена в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів концентраційного табору Бухенвальд 11 квітня 1945 року. Міжнародний трибунал в Нюрнберзі у1946 році визнав, що поневолення мирних громадян іноземних держав, так само як і використання їх праці в примусовому порядку в інтересах Німеччини, було не тільки військовим злочином гітлерівського режиму, а й злочином проти людяності . Непосильна рабська праця, моторошні умови утримання, побої і знущання з боку наглядачів, відсутність медичної допомоги…  самим негативним чином позначалися на здоров'ї, тривалості їх життя і психо-емоційному стані жертв нацизму.

В этот памятный весенний день 10 апреля 1944 года завершился кошмар длительной румынско-немецкой оккупации Одессы.

Благодаря полководческому мастерству, мужеству и  выдержке нашего земляка – Родиона Яковлевича Малиновского его любимая Одесса была освобождена с минимальными потерями и разрушениями…

В добрую память о погибших и на счастье живущим будем же достойными продолжателями традиций поколений трудолюбивых и бескорыстных, честных и мудрых Одесситов, создавших и отстоявших во множестве невзгод славу и неповторимую притягательность Одессы!

С ПРАЗДНИКОМ, ДРУЗЬЯ!

Председатель Ассоциации «Ренессанс Одессы»
Николай Овчаренко

Именно такими высокими и светлыми эпитетами в своем поэтическом послании (см. фото) чествовал наших женщин в день 8-го марта почти 90-то летний ветеран Попов Иван Николаевич.

Вообще весеннее пробуждение природы и дружественная обстановка встреч в Причерноморском Клубе «Память» многих  побуждает к открытиям своих творческих способностей - на праздничной встрече воспроизвела свои поэтические творения ранней молодости почтенного возраста Светлана Матвеева и экспромтом озвучила поэтические наброски совсем юная Оксана Багно – наш новый волонтер из центра социальной помощи.

Теплые и поэтические поздравления наши прекрасные женщины принимали не только от присутствующих в Клубе мужчин и школьных самодеятельных артистов, но и в режиме он-лайн непосредственно из Киева - от заместителя председателя Украинского союза узников - жертв нацизма Бориса Костинского, а также от всего колектива ВБО "Турбота про літніх в Україні" и его отдельных организаций. Теплые слова поздравлений прозвучали и в приветственном слове советника Министерства социальной политики Украины в Одесской области Татьяны Дементьевой.

29 січня Україна відзначає славетну і водночас скорботну дату в своїй історії – День  пам’яті Героїв Крут. Саме у цей день в 1918 році молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали героїчну сторінку в історію захисту Батьківщини.

Бій, який розгорівся під Крутами, не має рівного в історії! Поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і після знущань були страчені за наказом червоного командира Єгора Попова. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

27 січня в усьому світі відзначається День пам'яті жертв Голокосту

В цей день в Одесі о 10:00 в Прохо р і вському сквері відбудеться покладання квітів до пам'ятного знаку меморіалу «Дорога смерті». А ввечері в Єврейському Культурному Центрі «Beit Grand» пройде зустріч «Голокост. Пам'ять і скорбот а », що організована за участ і ЄКЦ «Beit Grand» і громадської організації «Асоціація «Ренесанс Одеси».

Голокост для Одеси - глибока рана, він почався майже зразу із початком окупації. Вже в жовтні 1941р. окупанти знищели близько 5 тисяч євреїв. Спочатку  їх партіями по 50 чоловік розстрілювали біля застави Дальник, а потім, щоб прискорити процес, зігнали в чотири барака по Люстдорфській дорозі і спалили. Вже за перший тиждень перебування румун в Одесі місто позбулося близько 10% своїх жителів. За проведеною румунською адміністрацією реєстрацією в Одесі виявили ще близько 60 тисяч євреїв. Жахливий фінал  їх існування розпочався наприкінці 1941 року, коли у люті морози, десятки тисяч  знесилених і майже роздягнутих людей пішки переганяли у Березівський район. До середини грудня в головному концтаборі в селі Богданівка було зібрано близько 55 тисяч євреїв, тільки частина з них була з інших населених пунктів. Протягом 2-х місяців всі вони були розстріляні…

Запрошуємо людей, постраждалих від нацистського  режиму та всіх небайдужих одеситів вшанувати світлу пам’ять про загиблих і взяти участь в анонсованих пам’ятних заходах.

Сьогодні, 22 січня, Україна відзначає День Соборності. У цей день ще у1919 роцівозз’єдналися Схід і Захід України в особі УНР і ЗУНР. Тоді, на жаль, Україна єдиною була досить короткий час. Ряд причин, особливо недовіраі розрізненість політиків, важкі економічні умови і воєнний стан, привели до тяжкої катастрофи. Всього через кілька місяців Київ захопили більшовики,СхіднуГаличинуокупували поляки, а Закарпаття перейшло до складу Чехословаччини.

Але нагальністьСоборності не згасла в роках поневірянь!22 січня 1990 р. вона вибухнула енергією інтелігенції ламаючи ідеологічні лещата радянського режиму і патріоти утворили живий ланцюг від Львова до Києва, єднаючи Схід і Захід України. За різними оцінками, в акції брало участь від 0,5 до 3 мільйонів українців. З того часу щороку продовжується традиція створення "живих ланцюгів", що символізують єдність українського народу.

Після потрясінь останніх років Соборність для українців – не просто дата історії. Російська агресія консолідувала українське суспільство - єдина та неподільна країна сприймається всім народом як величезна цінність, оплачена тисячами життів.

Сьогодні День соборності єднає українців не лише в Україні, а йу всьому світі.Молодь у Києві та Харкові утворила традиційний «живий ланцюг», поєднавши лівий і правий береги Дніпра, а в Одесі - сходи до моря. За ініціативимолодіжнихорганізаційСвітового конгресу українціввідбувся міжнародний флеш-моб Ukraine United – «Україна єдина». На заклик взяти в руки постер з гаслом «Україна єдина» і зробити селфі відгукнулося понад 60 країнта більше 100 міст України, надійшло майже 8 тисяч фотографій. На знімках – хлопці у вишиванках на тлі хмарочосів Чикаго, група депутатів Європейського парламенту, Мексика,Африка, Швейцарія, окупований Кримі, навітьполонена у Росії льотчиця Надія Савченко.

13 декабря Израильский культурный центр в Одессе при Посольстве Государства Израиль в Украине собрал полный зал гостей  по случаю приезда официальной делегации из Израиля. Среди членов делегации, которые встречались в этот день с одесситами, были:  Давид Битан – депутат Кнессета Государства Израиль, Рами Таеб – первый советник Министра энергетики, Альберт Сахарович – руководитель штаба председателя Кнессета Государства Израиль, Ицик Данино – мэр города Офаким, Йоси Хамами – заместитель мэра города Ришон ле Цион и Моше Ревах – вице-мэр города Рамат Ган.

Израильтяне поздравили всех присутствующих с праздником Ханука, рассказали о «своем Израиле» – удивительной и уникальной стране, которая сумела за сравнительно небольшое время достигнуть значительных успехов, стать на одну ступень с мировыми лидерами в области высоких технологий, утвердиться на международной арене. Руководители муниципалитетов поделились некоторыми планами по развитию своих городов.

У присутствующих было много вопросов – о политической системе Израиля, устройстве системы муниципальных органов Израиля и прочие. На эти и другие вопросы каждый получил компетентные ответы «из первых уст».

Пользуясь случаем одна из гостей – Витана Овчаренко, через представителей делегации передала в дар израильскому музею «Яд Вашем» – национальному мемориалу Катастрофы и Героизма –   книгу: «Спасибо большое за приглашение на встречу с депутатом Кнессета и руководством муниципалитетов Израиля. Я рада возможности передать в дар музею «Яд Вашем» книгу от писательницы Светланы Матвеевой. Она выжила благодаря людям, у которых есть большое сердце и чистая душа. Я рассчитываю на то, что теперь у людей, посещающих «Яд Вашем», появится возможность изучения еще одного архивного издания, где собрана информация о всех  репрессированных в Бессарабии с 1940 по 1952 годы – всех тех, о  ком  сохранились данные в архивах».

Встреча прошла в очень дружеской атмосфере, после официального завершения мероприятия, у всех была возможность угоститься традиционными ханукальными пончиками в честь праздника. Участники также смогли побеседовать с представителями делегации индивидуально на личные темы и обменяться контактами на случай, если возникнут вопросы в будущем.

Общественные организации Ассоциация «Ренессанс Одессы» и Одесский комитет итальянского национального общества им. Данте Алигьери связывают многолетние тесные дружеские отношения. Делегации обеих организаций участвуют во множестве мероприятий, которые проводятся обеими  организациями: Международные турниры по бильярду «Золотой кий», творческие вечера, встречи с интересными людьми, семинары и дискуссии. На очередной совместной встрече, которая состоялась   в средине декабря наша многоуважаемая труженица, активистка и писательница Светлана Матвеева, известная своим творчеством, посвященным  памяти жертв тоталитарных репрессий,  презентовала в центре итальянской культуры Данте Алигьери свою очередную опубликованную работу «Репрессии и раскулачивание по Бессарабии (1940 –1941, 1944 –1945, 1948 –1952гг.)». А также поделилась детскими воспоминаниями о благородстве и мужестве граждан Италии Пьетро Леоне и Жана Николя, которые во время Второй мировой войны в оккупированной Одессе поддерживали обездоленных детей в католическом храме не зависимо от их вероисповедания.

Светлана Григорьевна испытала ужасы войны наравне со взрослыми - в 1945 году девочке исполнилось всего лишь 8 лет. Она прошла через испытания и лишения тех суровых лет и с детства не могла терпеть несправедливости. Светлана хорошо помнит этих священнослужителей, их доброту и стремление помочь одесским детям выжить в лихое военное время. В стенах костёла на Генуэзской, Светлане и другим детям разрешали не только слушать проповеди, там они могли поесть и согреться горячим чаем в холодную погоду, а главное – хоть на какое-то время обрести так необходимое маленьким людям чувство защищённости. Своим благодарным слушателям, среди  которых было и немало детей, Светлана Матвеева рассказывала о игрушках своего детства, забавных историях и жизни в Одессе во время оккупации. Рассказывая о благородстве Пьетро Леоне и Жана Николя, Светлана показала иллюстрации и воспоминания других малолетних одесситов Ядвиги Каталуб, Анели Мицкевич и Станислава Петросова об этих благородных людях, опубликованные в уникальной книге Осиповой «Шпионы Ватикана…

С  2008 года благотворительный турнир «Золотой Кий» ежегодно проходит в Одессе, в 2009 году он получил статус «международный». Турнир активно поддерживается Одесским областным советом и Федерацией бильярдного спорта Украины. Развитие и популяризация турнира стала возможной,прежде всего,благодаря стремлению самих людей с особенными потребностями вести здоровый образ жизни, развиваться физически, расширять сферу общения, достигать новых результатов в игре на бильярде - в этом красивом и эстетичном виде спорта, в котором нет пределасовершенству.

Борьба за Кубок «Золотой Кий» проходила в напряженных динамичных поединках, где воедино слились воля в победе, хладнокровие и спортивное мастерство. В процессе живого общения на турнире завязались знакомства с новыми игроками и сейчас многих из них связывает крепкая дружба. Каждый год для участия в турнире подают заявки новые игроки не только из городов Украины, но и новых стран участниц.

В предыдущих турнирах принимали участие представители из Белорусии, России, Молдовы, Латвии, Германии, Италии, Болгарии, а в прошлом году в игру впервые вступили игроки Грузии и Сирии. В ВИИмеждународном турнире «Золотой Кий» приняли участие представители городов Украины: Кременчуг, Николаев, г. Полоне Хмельницкая область, Житомир, Татарбунары, Болград и конечно же, наши одесситы. Также участвовали представители Болгарии, Италии, Грузии, Сирии, Пакистана и Азербайджана.

По правилам турнира в игру могут вступить те игроки, которые в силу различных обстоятельств частично утратили здоровье и не являются профессиональными спортсменами, поэтому для участия в турнире были приглашены участники боевых действий и АТО. Сегодня в игру вступили новые игроки из числа переселенцев, для которых наш любимый город временно стал домом. Популярность турнира «Золотой Кий» растет с каждым годом и  желающих принять участие в игре становится все больше.